Новини проекту
Новий навчальний рік!
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!
Голосування
Як Вам новий сайт?
Всього 14 чоловік

"Любіть книгу" Остап Вишня

Дата: 13 листопада 2023 о 18:50
207 переглядів

13 листопада - день народження Остапа Вишні.
У цей день бібліотекар Московської гімназії Ілова Т.А. провела п'ятихвилинки читання з учнями 5-11 класів на тему "Любіть книгу"
Остап Вишня – видатний український письменник, гуморист, новеліст, в’язень сталінських концтаборів… Людина з великим серцем й важкою долею. Він говорив: “Оті дурні, що кричать “націоналіст!”, не розуміють і ніколи не зрозуміють, що я зумів об’єднати любов до мого народу з любов’ю до всіх народів світу”.
- Губенко Павло Михайлович (справжнє ім’я письменника) народився 13 листопада 1889 року на хуторі поблизу містечка Грунь, що на Полтавщині (зараз Сумська область) в селянській родині. Добре навчався у школі й мріяв стати вчителем, однак доля повернулася інакше… Як письменник, Остап Вишня залишив доволі велику культурну спадщину. Одні з найвідоміших його робіт є такі, як: збірки “Кому веселе, а кому й сумне”, “Літературні усмішки”, “Мисливські усмішки”, твори “Моя автобіографія”, “Сом”, “Щука”, “Заєць” та інші. Про літературу він говорив так: “Письменник не так живе й не так росте, як проста собі людина”. Помер Губенко 28 вересня 1956 року, у віці 67 років. Похований на Байковому кладовищі, яке розташоване в Києві.
Пропонуємо вам ознайомитися з фактами з життя письменника, які ми підготували.

- Письменник зростав у багатодітній сім’ї. Загалом у родині було 17 дітей, Остап був другим.
- Навчався у Київській військово-фельдшерській школі, пізніше й працював фельдшером у Київській залізничній лікарні. З часом вступає до Київського вишу на історико-філологічний факультет, але закінчити його так і не вдалося.
- Остап Вишня – засновник нового жанру – усмішка. Усмішкам притаманні такі ознаки, як лаконізм, дотепність, іронічність.
Читачі зачарувалися його збіркою “Українізуємось”, яка вперше вийшла у 1926 році та була перевидана 5 разів за три роки.
- Письменник працював у «Селянській правді», у журналі «Червоний перець», а після розпуску ВАПЛІТЕ став одним з організаторів «Політфронту». Був редактором гумористичного журналу «Перець».
- Більшовики двічі заарештовували Павла Губенка. У 1934 році його засудили до 10 років таборів за те, що начебто він готувався здійснити замах на ІІ секретаря ЦК КП(б)У Павла Постишева. У 1937 році гумориста мали розстріляти, та пізніше начальника табору розстріляли, а наказ про страту – загубився. А вже у 1943 році з допомогою Олександра Довженка Сталін звільнив Остапа Вишню, щоб він своєю творчістю надихав на боротьбу з нацистами.
- Гуморист буз одружений з коханою жінкою Варварою Губенко-Маслюченко. Жінка завжди любила Вишню, була поруч до кінця життя й підтримувала у важкі часи.
- Чому письменник обрав саме такий псевдонім? Йдеться про те, що він з дитинства полюбляв творчість Миколи Гоголя, а особливо захоплювався повістю «Тарас Бульба». Ім’я одного з героїв узяв за псевдонім, а прізвище Вишня обрав, тому що дуже любив вишні.
- У 1967 році було створено мультик «Зенітка» за мотивами твору Остапа Вишні, а у 1973 році – мультфільми «Парасолька на полюванні» за мотивами оповідань «Мисливські усмішки» та “Ні пуху, ні пера”.
Українці пам’ятають свого талановитого земляка! У багатьох містах нашої держави є вулиці названі на честь Остапа Вишні.

"Любіть книгу"

Не дуже любив книгу Василько. І не дуже чемно з нею поводився.

...От одного вечора ліг він спати та й узяв книжку перед сном почитати. А Василько знав, що, як лежачи книжку читати, псується зір і псується книжка. Лежить Василько, читає і задрімав. А книжка — бух на підлогу. Аркуші в книжці й пожмакалися. Добре заснув Василько, так кріпко, що й од "бух!" не прокинувся.

І сниться Василькові, що він сам книжка.

От бере його, книжку-Василька, Оленка, що теж не дуже поважає книжку, бере, читає і водночас обідає. Борщ із ложки — кап та й на Василька-книжку. Йому пече, йому неприємно, що на нього борщ капає, та нічого не вдіє Василько, бо він книжка.

А потім ухопили Василька-книжку Миша й Вова та давай на ньому різні дурниці писати: "Читав Вова", "Цікава книжка", "Колька-дурак" — отже понаписували. Так ніби хтось у грязюку перо вмочив та й бруднить, грязнить Василька-книжку.

А потім позакладав якийсь марало-художник у книжку 

пензлі...

Далі ще гірше!

Оленка почала Василька-книжку ножицями різати — малюнки вирізати... Болить Василькові, аж "рятуйте!" хочеться крикнути...

Тільки-но Оленка ножиці прийняла, як хтось гарячого праса поставив на Василька-книжку. Горить Василько-книжка, дим із нього йде! Пече йому...

Уже Василько-книжка не книжка, а саме шмаття, в яке загорнула Оленка свій сніданок!

Так гірко та так боляче зробилося Василькові, що він аж прокинувся!

— Ой, що зі мною зробили?!

А потім, здогадавшіїся, що то був тільки сон, зітхнув легше.

А зітхнувши, подумав та й гасло про книжку склав:

— Бережи книжку — це твій друг!

І ніколи вже не псує Василько книг та й товаришів соромить, коли хтось із них не береже книжку.

Коментарі:
Залишати коментарі можуть тільки авторизовані відвідувачі.