Мінна безпека: правила має знати кожен!

https://moskovskij-nvk.e-schools.info/news/368931

Просвітницькі відеоролики для дітей, присвячених мінній безпеці

http://moskovskij-nvk.e-schools.info/news/349393

МОЗ про правила безпеки під час використання електрогенераторів

https://moskovskij-nvk.e-schools.info/news/329738

Примірний алгоритм дій населення за сигналами оповіщення цивільного захисту «Увага всім», «Повітряна тривога»:

https://dsns.gov.ua/.../p3PS2zuw3LnQlvmy0cC26bPE3mnGj0b95...

Безпечне освітнє середовище: як діяти вчителям під час занять при оголошенні сигналу «Повітряна тривога:

https://mon.gov.ua/.../bezpechne-osvitnye-seredovishe-yak...

Як діяти закладу освіти та учасникам освітнього процесу під час повітряної тривоги (поради від освітнього омбудсмена):

https://eo.gov.ua/yak-diiaty-zakladu-osvity.../2022/10/17/

Повітряна тривога: алгоритм дій вчителя і батьків (оновлено 07.07.2023)

Що робити після сигналу повітряної тривоги?

Основний алгоритм — дії вчителя під час повітряної тривоги — розробило Міністерство освіти і науки України. Його оприлюднили на сайті МОН.

Відповідальна особа вмикає наявну систему оповіщення закладу.
Учитель сповіщає учнів про загрозу, а батьків — про переміщення дітей до укриття.
Необхідно організувати пересування двома колонами в приміщенні класу та швидко залишити кабінет.
Для супроводу початкових класів можуть бути залученні помічники.
Для швидкого надання медичної допомоги має бути залучений медичний працівник.
Відповідальні особи після оголошення сигналу оповіщення мусять перевірити всі приміщення закладу на відсутність у них учасників освітнього процесу та працівників закладу, по завершенню перевірки прямувати до найближчого укриття.
Учні, які перебувають на подвір’ї закладу, під час сигналу оповіщення повинні самостійно рухатися до найближчого укриття фонду захисних споруд.

Якщо навчаються діти з ООП?

Учитель має подбати про швидке та спокійне переміщення до укриття, спеціальне місце та заходи, що будуть здійснюватися в укриттях для максимального залучення до них дітей з ООП.

Що робити в укритті?

Відповідальні особи повинні допомогти учасникам освітнього процесу швидко та спокійно зайняти місця.
Вчителі та відповідальні особи здійснюють необхідну підтримку, заходи для комфортного та спокійного перебування в укритті.

Після сигналу «Відбій тривоги»:

Вчителі та відповідальні особи слідкують за тим, щоб вихід усіх учасників освітнього процесу з укриттів здійснювався колонами або групами.

Школи можуть розробити уточнені інструкції з урахуванням місцевої специфіки. Деякі заклади освіти вже склали власні, які ставили у приклад на Серпневій педагогічній конференції.

Скажімо, вінницький ліцей № 29 розробив візуальні підказки. А також дуже чіткий порядок дій вчителя на випадок евакуації:

Негайно організуйте евакуацію дітей з будівлі школи.
Зберіть учнів і зробіть перекличку.
Проведіть учням короткий інструктаж щодо пересування школою у безпечне місце.
Повідомте адміністрації школи, хто з учнів перебуває разом з вами, а хто відсутній.
Дізнайтеся, які аварійні виходи обстежені й безпечні.
Якщо відчуваєте запах диму, закрийте дихальні шляхи щільно згорнутим предметом одягу та виведіть учнів.
Коли прибудете на місце евакуації, зробіть повторну перекличку.
Повідомте адміністрацію школи про те, що дісталися безпечного місця.

А ось варіант Миропільського ліцею Житомирської області.

Тривога

Три довгі дзвінки — персонал та учні школи сповіщаються про виникнення надзвичайної ситуації та про початок екстреної евакуації школи.

Евакуація школи

Почувши сигнал тривоги, учні у супроводі вчителя, який іде позаду всього класу та бере із собою класний журнал, організовано пересуваються до виходів згідно зі схемою евакуації. Відповідальний за ЦО координує роботу з евакуації та не допускає скупчення і паніки на виходах зі школи.

Збір

Учні та вчителі після виходу з приміщення школи організовано пересуваються до спеціально відведених місць на безпечній відстані, де шикуються в шеренгу по класах.

Перевірка

Після прибуття класів на місце терміново проводиться перевірка присутності дітей за списками класних журналів, після чого вчителі повинні доповісти про кількість евакуйованих дітей.

Якщо сигнал тривоги пролунав під час перерви, потрібно без паніки просуватися до найближчого виходу і відходити на безпечну відстань. Чергові вчителі обходять кабінети на поверхах, де чергують, і перевіряють, чи всі залишили школу.

Домашня аптечка у разі виникнення надзвичайних подій на ЗАЕС

⚠️ Хто попереджений, той озброєний.

Продовжуємо інформувати про те, як підготуватися до можливих надзвичайних подій на Запорізькій АЕС, яка перебуває під окупацією росіян.

❗ Наголошуємо: ця інформація стосується лише мешканців 50-кілометрової зони навколо ЗАЕС і не є релевантною для людей, що живуть поза цим радіусом.

Подбайте, щоби у ваші аптечці були:

✅ Калій йодид

Калій йодид використовується, щоби в разі аварії на ядерних об’єктах зменшити негативний вплив радіоактивного йоду на щитоподібну залозу.
Приймати потрібну дозу калію йодиду потрібно тільки після офіційного оповіщення! Таке оповіщення проводиться місцевими органами виконавчої влади та ДСНС через засоби масової інформації.

Оптимально прийняти препарат після оповіщення за 6 і менше годин до надходження радіоактивної хмари, проте калій йодид залишається ефективним одночасно з надходженням «хмари» та через 6 годин після нього.

Не рекомендуємо прийом препарату через 24 годин після надходження хмари.

✅ Алюмінієво-антацидні сорбенти

Така група засобів зазвичай активну речовину – гідроксид алюмінію – і використовуються для прискорення нейтралізації, зв’язування та виведення радіонуклідів з організму і, таким чином, зниження ризику для здоров'я внаслідок їх надходження.

✅ Альгінати

Активна речовина – натрію альгінат. Він cтворює захисний бар’єру на поверхні рідкого вмісту шлунку. Цей бар'єр запобігає всотуванню небезпечних речовин організмом.

✅ Натрію бікарбонат

Засіб для відновлення лужного стану крові та корекції метаболічного ацидозу (стану, що характеризується порушенням хімічного балансу кислот та лугів у крові).

✅ Маска

Засіб фізичного захисту для зменшення потрапляння в організм небезпечних речовин.

Алгоритм дій у разі виникнення надзвичайної ситуації https://www.youtube.com/watch?v=42-g-OXtZXo&t=7s

До вибухонебезпечних предметів належать:

• вибухові речовини — хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

• боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:

– бойові частки ракет;

– авіаційні бомби;

– артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

– інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

– ручні гранати;

– стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

• піротехнічні засоби:

– патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

– вибухові пакети;

– петарди;

• ракети (освітлювальні, сигнальні);

– гранати;

– димові шашки.

• саморобні вибухові пристрої

– пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

– саморобні міни-пастки;

– міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

– наближатися до предмета;

– пересувати його або брати до рук;

– розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

– розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;

– приносити предмет додому, у табір, до школи.

Необхідно негайно повідомити поліцію або дорослих про знахідку!

Під час прогулянок та подорожей необхідно бути обачним і дотримуватися правил:

1) ретельно вибирати місце для багаття, – на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися після військових дій;

2) перед розведенням багаття в радіусі п’яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);

3) розпалювати вогнище на місцях старих багатть не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули;

4) у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.

Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці – сапери, допущені до цього виду робіт.

Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок яких гинуть люди. Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити, знешкодити або ліквідувати. Злочинці зазвичай поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.

Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:

– припаркований біля будівлі автомобіль, власник якого невідомий або державні номери якого не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;

– наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;

– звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

– наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

– наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.

Якщо знайдений предмет видається підозрілим, потрібно повідомити про нього працівників поліції чи ДСНС.

Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ належить або хто міг її залишити. Якщо господаря встановити не вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія (кондуктора). У разі знаходження підозрілого предмета у під’їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення поліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101» та «102».

Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію.

У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

1) негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;

2) не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;

3) припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету;

4) не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);

5) дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій та здійснюється евакуація:

– одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);

– візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;

– під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію;

– не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;

– тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.

Якщо будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

– обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів тощо. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки – користуйтеся ліхтариком;

– негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;

– з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;

– перевірте, чи потребують допомоги сусіди.

Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.

Отож:

– не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;

– виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;

– не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.

Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшталт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» тощо. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.

Поради керівнику закладу освіти:

У воєнний час може бути багато випадків телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями.

На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру:

• посилити пропускний режим при вході і в’їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;

• проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;

• організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій.

У разі виявлення підозрілого предмета працівниками чи здобувачами закладу освіти потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту.

До прибуття оперативно-слідчої групи керівник закладу освіти повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета.

У разі потреби – евакуйовувати людей згідно плану евакуації. Потрібно забезпечити можливість безперешкодного під’їзду до місця виявлення підозрілого предмету автомашин правоохоронних органів, співробітників територіальних органів управління з питань цивільного захисту, пожежної охорони, невідкладної медичної допомоги, служб експлуатації, забезпечити присутність осіб, що знайшли знахідку, до прибуття оперативно-слідчої групи.

У всіх випадках керівник закладу освіти дає вказівку не наближатися, не чіпати, не розкривати і не переміщати підозрілу знахідку, фіксує час її виявлення.

Правила безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях.

1. У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:

– закрити штори або жалюзі, заклеїти вікна паперовими стрічками для зниження ураження фрагментами скла;

– вимкнути світло, закрити вікна та двері;

– зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю (ванна кімната, передпокій);

– інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.

2. У разі загрози чи ведення бойових дій:

– закрити штори або жалюзі, заклеїти вікна паперовими стрічками для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;

– взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку;

– відразу залишити житловий будинок, сховатися у підвалі або у найближчому сховищі;

– попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям;

– без крайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування;

– проявляти крайню обережність; не варто панікувати.

3. Якщо стався вибух:

– уважно озирнутися навколо, щоб з’ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;

– якщо є можливість – спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під завалами – подавати звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів;

– виконати всі інструкції рятувальників.

4. Під час повітряної небезпеки:

– відключити живлення, закрити воду і газ;

– загасити (вимкнути) пристрої для опалення;

– взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку;

– попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим;

– дізнатися, де знаходиться найближче до укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;

– як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості. Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями.

5. Під час масових заворушень:

– зберігати спокій і розсудливість;

– під час знаходження на вулиці – залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей;

– не піддаватися на провокації; – надійно зачиняти двері. Не підходити до вікон і не виходити на балкон. Без крайньої необхідності не залишати приміщення.

6. Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза:

– постаратися запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички інші особливі риси злочинців, що може допомогти їх пошуку;

– за першої нагоди постаратися сповістити про своє місцезнаходження рідним або поліції;

– намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику;

– якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;

– не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором;

– виконувати вимоги терористів, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;

– уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем, зі злочинцями;

– нічого не просити, їсти все, що дають;

– якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;

– уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;

– спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму терористів (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю – ванна кімната або шафа). У разі відсутності такого місця – падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі;

– при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози;

– під час штурму не брати до рук зброю терористів, щоб не постраждати від штурмуючих, які стріляють по озброєних людях;

– під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення.

7. При проведенні тимчасової евакуації цивільного населення з небезпечної зони:

– взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби;

– за можливості, надати допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями;

– дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім’я, прізвище, домашня адреса, а також прізвище матері та батька;

– переміщатися за вказаною адресою. У разі необхідності – звернутися за допомогою до поліції та медичних працівників.

01.05.2023 р.

Під час війни дуже важливо не нехтувати своєю безпекою та бути свідомими.

Тому ЮНІСЕФ та МВС України зібрали рекомендації та правила безпеки для підлітків.

Дотримуйтесь їх і повторюйте зі своїми дітьми:

• не віддавай свої документи незнайомим людям за жодних обставин;

• довіряй тільки близьким знайомим (батькам, родичам, друзям, сусідам, вчителям);

• завжди шукай компанію, не переміщуйся наодинці, а найкраще – завжди перебувай у супроводі знайомих дорослих;

• не погоджуйся на пропозиції незнайомих людей;

• не ігноруй звуки сирен, сигналів про повітряну чи іншу тривогу;

• не погоджуйся на розлучення з близькими, не довіряй тим, хто говорить, що є безпечне місце для дитини, але дорослим там перебувати не можна.

Намагайся зберігати спокій. Так ти зможеш ясно мислити, а також підтримати своїх близьких!

У разі порушення твоїх прав звертайся за допомогою лише до офіційних органів та установ (за телефоном 102 або 116 111), людей, які мають знаки розрізнення (форма, бейджі, спецжилети), посадових осіб державних органів влади: поліцейських, рятувальників, медиків, працівників соціальної сфери, представників спеціалізованих громадських організацій.