Новини

23 травня із працівниками Адріанівської гімназії проведено тренінг "Безбар'єрність - це бачити людей» з використанням презентації.
Бар’єри — це ті перепони, які заважають різним людям отримати доступ до можливостей, і через це не дають їм повністю реалізувати свій потенціал. Дуже часто бар’єри створюють самі люди внаслідок незнання, стереотипів та упереджень. Через це виникає неправильний та незручний дизайн, дискримінаційні процедури і негативне ставлення.

19 травня у рамках проведення Національного тижня безбар’єрності в закладі було проведено «Єдиний урок безбар’єрності».
Метою заходу стало формування у здобувачів освіти розуміння важливості створення безбар’єрного середовища та усвідомлення ролі кожного у побудові інклюзивного суспільства.
Під час зустрічі учні ознайомилися з поняттям безбар’єрності, її значенням у сучасному світі, а також обговорили практичні шляхи забезпечення доступності освітнього простору для всіх учасників освітнього процесу. Особливий акцент було зроблено на формуванні толерантного ставлення до осіб з інвалідністю, розвитку емпатії, поваги до різноманітності та розуміння важливості рівного доступу до можливостей у всіх сферах життя. Учні 1-9 класів переглянули відеофільм на тему «Що таке безбарʼєрність» та мультфільм про довідник безбар'єрності.
«Єдиний урок безбар’єрності» сприяв підвищенню рівня обізнаності молоді з питань інклюзії та прав людини, а також розвитку громадянської свідомості. Проведення таких заходів є важливим кроком до створення суспільства, в якому кожен має змогу реалізувати свій потенціал без перешкод.

Шановні діти та батьки, запрошуємо вас відвідати сайт комунікаційної кампанія «Ти як?» — з аптечкою самодопомоги, новими навичками у новій реальності, для дітей та дорослих.

Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?» — ініціатива першої леді Олени Зеленської, спрямована на розбудову якісної системи надання послуг у сфері психосоціальної підтримки та розвиток культури піклування про ментальне здоров'я.

День пам'яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня.
Указом президента України Леоніда Кучми № 1181/2000 від 31 жовтня 2000 року День пам'яті жертв голодоморів, який відзначався кожної четвертої суботи листопада перейменовувався на «День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій». Указом Кучми № 797/2004 від 15 липня 2004 року встановлювалася назва «День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій».
З метою належного вшанування пам'яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам'яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства.

Хто має право вступати на навчання до ліцеїв МВС в Україні ?

Відповідно до Правил відбору та прийому на навчання до ліцею безпекового спрямування та національно-патріотичного виховання, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 24.05.2024 № 335, зареєстрованих Міністерством юстиції України 29 травня 2024 року за № 793/42138, право на вступ до таких ліцеїв мають здобувачі освіти, які завершили здобуття базової середньої освіти у рік вступу та є придатними за станом здоров’я, з числа дітей:
1) військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу служби цивільного захисту, інших працівників органів сектору безпеки і оборони, які загинули (померли) чи зникли безвісти під час участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі й стримуванні збройної агресії Російської Федерації проти України;
2) військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу служби цивільного захисту, інших працівників органів сектору безпеки і оборони (у тому числі звільнених з військової служби, служби цивільного захисту, служби в поліції), які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) під час виконання службових обов’язків, пов’язаних із їх безпосередньою участю в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі й стримуванні збройної агресії Російської Федерації проти України;
3) військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу служби цивільного захисту, інших працівників органів сектору безпеки і оборони, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі й стримування збройної агресії Російської Федерації проти України;
4) військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу служби цивільного захисту, інших працівників органів сектору безпеки і оборони (у тому числі звільнених з військової служби, служби цивільного захисту, служби в поліції), які брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі й стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, учасників бойових дій органів сектору безпеки і оборони;
5) військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу служби цивільного захисту, інших працівників органів сектору безпеки і оборони (у тому числі звільнених з військової служби, служби цивільного захисту, служби в поліції).

У період з 19 по 25 травня 2025 року.
Вперше в Україні, з 19 травня Міністерством культури і стратегічних комунікацій спільно з Мінрозвитку і Радницею уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності на виконання заходу 14 завдання 23 плану заходів на 2025-2026 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року заплановане проведення Національного тижня безбарʼєрності.

Мета: Сприяти формуванню в українському суспільстві культури безбар’єрності через підвищення обізнаності, мотивацію до змін та популяризацію позитивних прикладів рівності можливостей для всіх суспільних груп.

Хештег для використання:
#тиждень_безбарєрності

8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги, вшановуючи загиблих у Другій світовій війні 1939–1945 років. Цей день встановлено Законом України у 2023 році на знак солідарності з Європою в пам’ятанні про ту страшну трагедію в історії людства.

День пам’яті та перемоги — це нагадування, що Друга світова війна розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в срср, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам.

З моменту підписання Пакту Молотова — Ріббентропа обидва тоталітарні режими чинили численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого чимало народів Європи зазнали величезних втрат. Лише напад Гітлера на срср змусив сталіна перетворитися із союзника на ворога Німеччини й допоміг уникнути справедливого покарання за розв’язання війни та скоєні злочини.

Українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини, попри відсутність власної держави. Мільйони вихідців з України чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Територія України була головним театром воєнних дій не тільки радянсько-німецького фронту, а й усіх фронтів Другої світової. З 22 червня 1941 до 28 жовтня 1944 року тут практично ніколи не наставало затишшя. З цих сорока місяців 35 припали на активні бойові дії. Загалом на українській землі зосереджувалася половина всіх радянських сил та від 56 до 76% дивізій вермахту, причому 60,6% сухопутних сил Німеччини було розгромлено саме в Україні.

Однак, перемога над нацизмом стала результатом титанічних зусиль десятків держав і сотень народів. Вона була здобута внаслідок неймовірної концентрації сил, взаємодопомоги, консолідації, мобілізації й солідарності народів, а також повного переоблаштування економічного, політичного і соціального життя в інтересах боротьби зі злом.

8 травня - День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 - 1945 рр. Напередодні історичної дати учитель історії Ясинська Ірина знайомить вихованців гімназії зі сторінками історії боротьби жителів рідного краю за волю та незалежність Батьківщини. Онлайн екскурсія експозицією шкільного музею "Друга світова війна".

Що таке втягнення у протиправну діяльність?

Це використання неповнолітніх або молоді з метою залучення їх до незаконної діяльності, яка може завдати шкоди їхньому життю, здоров’ю чи репутації. Такі дії часто маскуються під "легкий заробіток", "допомогу друзям" або "цікаві пригоди". Також спостерігаються непоодинокі факти причетності громадян України віком від 14-21 років до протиправної діяльності, що шкодить національним інтересам та державній безпеці України.

1. Не брати в руки знайдені предмети
Це може бути іграшка, мобільний телефон, ручка — начиненими вибухівкою можуть виявитися різноманітні предмети. Протипіхотні міни-«метелики» також можуть зацікавити малечу — незвичної форми корпус виготовлений з пластику і може бути різних кольорів. Потрібно пояснити дитині, що небезпечною може бути будь-яка знахідка. Як би не було цікаво, її не можна підбирати, адже шкода для здоров’я і навіть життя дуже серйозна.

2. Оминати снаряди, які не розірвались
Під час обстрілу деякі снаряди можуть не спрацювати одразу. Але вони готові вибухнути будь-якої миті. Те, що здається частиною, уламком — також може містити заряд і бути небезпечним. Не можна підбирати такі «трофеї».
3. Не експериментувати з боєприпасами
Зазвичай, коли дорослі знаходять серійні міни, снаряди, гранати, то негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Натомість дітей природна цікавість спонукає до небезпечних експериментів. Вони можуть підкладати боєприпаси в багаття, випробовувати їх на міцність ударами, намагатися розібрати. Важливо пояснити наслідки таких дій.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою заборонено:
наближатися до предмета;
пересувати його або брати до рук;
розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;
приносити предмет додому.
4. Остерігатись бездоглядних речей
Вибухівку можуть помістити у звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишити в багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Тому бездоглядні предмети в транспорті, дворі, магазині вимагають особливої уваги. Дітям до них не слід наближатись, потрібно повідомити дорослих, які передадуть інформацію поліції.

У воєнний час існують такі фото та відео, які не можна публікувати в соцмережах чи не варто поширювати в чатах. З їх допомогою ворог обирає собі об’єкти для ураження. Коли ви навіть приховали геолокацію, ризик є! Предмети на тлі чи написи на стінах можуть видати важливу для розвідки інформацію. Яку саме небезпеку містять ваші фото та відео? Що несуть нам соціальні мережі?
Подивись відео і зроби висновок.

З метою попередження витоку інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про рівень безпеки об'єктів критичної інфраструктури України, рівень ïx захисту та про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дiï правового режиму воєнного часу щодо заборони здійснення фото та відео зйомки, а також про правові наслідки оприлюднення фото та відео у соціальних мережах та засобах масової інформації окремих об'єктів з Переліку секторів критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. №1109 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2022 р. N1384)

Український інститут книги вже вдруге організовуватиме Національний тиждень читання поезії 2025, що відбудеться з 17 по 23 березня. Цьогорічна тема — «Пісня тисячі голосів», а гаслом стали слова Сергія Жадана: «З чого все почалося? Вона заговорила про мужність і зброю. В неї навіть не голос – в неї багатоголосся».
Поезія — це спосіб почути одне одного. Читати далі...

На виконання пункту 2 Указу Президента України Володимира ЗЕЛЕНСЬКОГО «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» від 16.03.2022 №143/2022 щоденно о 9 годині 00 хвилин у закладі освіти проводимо загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими співвітчизниками.
Згадаймо українців, яких ми втратили через терор, розв’язаний окупантом, усіх військових і цивільних, дорослих і дітей!
Вічна пам’ять кожному, хто загинув за Україну!

Вшануймо янголів нашої НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ!

У цей день 2014 року на заклик Меджлісу кримськотатарського народу на площу перед Верховною Радою Автономної Республіки Крим вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей. У такий спосіб вони засвідчили свою підтримку територіальній цілісності і суверенітету України. Це було спільне гучне слово проти окупації росії, яка зайшла на півострів з військами. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників.

Уже наступного дня до парламенту й уряду АРК увійшли регулярні військові формування рф і захопили будівлі.

Фактично активна збройна агресія росії проти України розпочалася 20 лютого 2014-го з переміщенням російських військових підрозділів у Криму та в районі Керченської протоки. Цей день Верховна Рада Україна визначила днем початку російської агресії.

Щоб вшанувати мужність і героїзм громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Указом Президента України від 26 лютого 2020 року № 58 встановлено пам’ятну дату День спротиву окупації Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.

24 лютого 2025 року відбулася година спілкування у 8 класі "24 лютого 2025-третя ріічниця боротьби за незалежність", присвячена подіям останніх трьох років історії нашої держави. Школярі здійснили онлайн-екскурсію на Алею героїв м.Запоріжжя, вшанували хвилиною мовчання пам'ять полеглих героїв, висловили слова подяки захисникам, спостерігали за тим, як українці у різних куточках світу вийшли на мітинги підтримки України та протесту проти вторгнення окупантів на рідну землю. Восьмикласники під час спілкування дійшли висновку, що кожен зобов'язаний внести свій вклад у перемогу.

24 лютого 2025 року – третя річниця початку повномасштабної війни, і цей день залишиться назавжди не тільки в історії, але і в пам’яті кожного українця.
24 лютого 2022 року назавжди розділило життя українців на “до” та “після”. Цього дня, три роки тому росія розв’язала повномасштабну війну проти України. Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку ворог розпочав проти нашої держави ще 11 років тому.
…І вже три роки війни – великої, важкої, визвольної… Війни, яка торкнулася кожного…
1067 днів сповнених страждань, страшних випробувань, втрат, розпачу, розлук… 1067 днів мужності, незламності, героїчного спротиву….
І впродовж кожного з цих 1067-и днів, наші Захисники та Захисниці на межі людських можливостей роблять все, щоб ворог не досяг своєї мети, наближає нас до Перемоги.
Щиро дякуємо Вам мужні українські Воїни за кожен світанок і за кожен вечір. Дякуємо Вам за Вашу незламність та мужність, сміливість та стійкість!

19 лютого у 8 класі відбулася виховна година "Небесна Сотня: Герої першої перемоги у битві, що триває", яка була присвячена пам’яті громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України. Під час виховної години школярі здійснили екскурс у події одинадцятирічної давнини, вшанували пам’ять героїв хвилиною мовчання.Читати далі...

На виконання Указу Президента України від 11 лютого 2015 № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 112-р «Про затвердження плану заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні на 2021 - 2025 роки», Український інститут національної пам’яті та Національний музей Революції Гідності , спільно з партнерами підготували програму заходів, інформаційно-методичні матеріали та соціальну рекламну кампанію під гаслом «Герої першої перемоги у битві, що триває», приурочену Дню Героїв Небесної Сотні.