Новини

Україна переступила поріг Євросоюзу, отримавши статус кандидата на членство в ЄС. Попереду у нас ще багато роботи, щоб інтегрувати в українське законодавство величезний обсяг правил і норм ЄС. Україна спроможна виконати всі ці завдання.
Проте, що нас чекає, коли Україна вступить у ЄС? Які переваги отримають українці та як зміниться життя в цілому. Про це читайте в новому дописі.

Вступ України до ЄС вигідний не тільки українцям, але і самому Євросоюзу. І більшість громадян країн ЄС це чудово розуміють. Вони достатньо відкриті до ідеї приєднання України, а теза про те, що ЄС не зацікавлений у приєднанні - це «вкид», який поширює російська пропаганда в країнах ЄС.
Завдяки Україні Євросоюз посилить свою геополітичну роль, зміцнить обороноздатність, отримає можливість цифровізувати державні послуги за українським досвідом та стане більш підготовленим до викликів сьогодення. Україна надасть новий поштовх для ще більшого розвитку Європейського Союзу.
Більш детально про це розповідаємо у нашому новому дописі.

Другий рік поспіль Україна відзначає День Європи 9 травня разом із країнами Європейського Союзу. Відзначаючи День Європи сьогодні, ми підкреслюємо важливість нашої єдності та сили й спільного руху в майбутнє.

Попри триваючу війну, ми ні на крок не зупиняємось у наших європейських прагненнях, а навпаки дедалі глибше інтегруємось в європейський простір у всіх сферах. ЄС ухвалив рішення про відкриття переговорів з Україною про вступ, це дає є чітке розуміння подальших кроків та реформ, необхідних для досягнення критерії членства.

Інформаційний простір до Дня перемоги над нацизмом у роки Другої світової війни та Дня Європи.
9 травня учні 6 - 11 класів взяли участь в інформаційно — пізнавальному заході “ 9 травня — день в історії. День Європи чи День Перемоги?” Вихованці дискутували з питань:
- Чому 9 травня тепер День Європи?
- Коли в Європі святкують День Перемоги?
- Чому в Європі День Перемоги святкують 8 травня?
- Що відбулося 9 травня 1945 року?
- Що святкує Україна 9 травня?

8 травня - День пам'яті та примирення
Пам'ятаємо!
Не забуваємо!
У цей пам'ятний день учасники освітнього процесу Московської гімназії, спільно із керівником Московського СБК Болотовою В.М., представниками Московського округу на чолі із старостою Захаровою Т.В. вшанували пам'ять жертв Другої світової війни

8 травня в Україні та світі відзначають День пам'яті та примирення. Важлива дата, яка була створена для вшанування всіх тих, хто загинув під час Другої світової війни 1939-1945 років.
Це важливий для кожної людини день, який відрізняється сильним символізмом.
Пам'ять - означає, що ми пам'ятаємо тих, хто поклав своє життя в період від 1939 до 1945 року.
Примирення - символ того, що всі країни повинні об'єднатися разом.
Та, на жаль, історія повторилася.. Зараз в ХХІ ст. Україна гідно бореться за своє вільне існування. Ми всі щиро віримо в перемогу українського народу. Ми всі щиро віримо в непосильну боротьбу Збройних Сил України!
Сьогодні вчитель історії Ясинська Ірина Василівна провела онлайн захід, де згадалися події тих років. Діти переглянули документальні відео, звернули увагу на важливі факти та події. По завершеню всі учасники схилили голови задля вшанування пам'яті загиблих хвилиною мовчання.

Сторінками історії рідного краю.
Важливу роль у формуванні пам’яті про події Другої світової війни відіграють музеї, пам’ятники, твори мистецтва. Напередодні знаменних дат в історії людства та України періоду Другої світової війни, 8 – 9 травня, учителем історії Ясинською І.В. для учнів 5 – 6 класів проведено віртуальну екскурсію у шкільному музеї експозицією "Друга світова війна".
Тема "Ніхто не забутий, ніщо не забуте!"

Шановні батьки! Вашій дитині виповнилося 6 років - ласкаво просимо у 1 клас! Дитині - 4-5 років чекаємо у дитячому садочку!
Московська гімназія запрошує батьків майбутніх першокласників та дошкільнят 2024-2025 навчального року на організаційну зустріч 10 травня 2024. Зустріч відбудеться у приміщенні гімназії, початок о 10.00.

Сьогодні, 26 квітня виповнилося 38 років від аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
Українці завжди пам'ятатимуть яку ціну заплатили у 1986 році МИ, країни й народи, що вимушено стали її частиною. А з ними – і Європа. Для всіх нас цей день є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму персоналу ЧАЕС, пожежників, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії. Загалом у ліквідації аварії взяли участь понад 600 тисяч людей. Точна кількість жертв та постраждалих невідома і досі. Тому Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч українців. Сьогодні для учасників освітнього процесу Московської гімназії Михайло-Лукашівської СР Ніконорова Т.В. та Касянок О.М. провели загальношкільу виховну годину "Чорнобиль - без права на забуття"

18 квітня − Міжнародний день пам’яток і визначних місць. 18 квітня − День пам’яток історії та культури в Україні. П’ятихвилинки на уроках історії до Міжнародного дня пам’ятників і визначних місць та Дня пам’яток історії і культури в Україні
Україна − держава з багатовіковою історією та культурою. Кожна епоха залишає нам у спадщину пам'ятку архітектури чи історії, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію чи особистість. У кожному регіоні є свої визначні пам'ятки − перлини української землі. Це справжній скарб, наша гордість і надбання. До наших днів збереглися середньовічні фортеці, палаци та садиби, стародавні монастирі та храми, багато інших унікальних архітектурних витворів мистецтва, що навіки прославили своїх майстрів.
Сьогодні вихованці Московської гімназії знайомилися із пам’ятками історії і культури України та рідного краю.

11 квітня для учнів 7-11 класів Московської гімназії вчителем історії Ясинською І.В. проведено Інформативні сторінки
“Злочин, якому немає прощення...”
11 квітня – Міжнародний день звільнення в'язнiв нацистських концтаборів.
Цю дату згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН було встановлено в пам’ять про інтернаціональне повстання в’язнів найбільшого концентраційного табору – Бухенвальд. Саме 11 квітня 1945 року останній в’язень вийшов з його воріт із сумно відомим написом “Jedem das Seine” – “Кожному своє”.
Нацисти збудували 14033 концтабори . У концтаборах, таборах смерті, в’язницях перебувало понад 20 мільйонів осіб із 30 країн світу. 12 мільйонів не дожили до звільнення.
Нацизм став системою, яка поставила за мету знищення цілих народів. Будь-які спроби виправдати ці звірства є злочином перед пам’яттю про загиблих.
Факти свідчать!

Добрий день, шановні батьки, учні, односельці, друзі !!!
Запрошуємо ВАС долучитися до Всеукраїнського проєкту збору книжок «Вільні читають українською!», приуроченому 210 річниці з дня народження Тараса Шевченка, з метою поповнення бібліотечних фондів, створення мобільних бібліотечних куточків, формування книжкових поличок в укриттях та гуманітарних штабах у областях, які постраждали внаслідок російської військової агресії: Миколаївській, Херсонській,Запорізькій, Донецькій,Луганській,Харківській, Сумській.
Термін збору книг українською мовою у Московській гімназії Михайло-Лукашівської СР Запорізької області до 01 червня 2024 року.
Зібрані книги відправимо у регіон за вибором наших учасників освітнього процесу. Збір книг проводить бібліотекар Московської гімназії Ілова Т.А.

УВАГА!!!
Детонація вибухонебезпечних предметів може статися навіть від найменшого зовнішнього впливу: удар, тертя, струс, нагрівання, тощо. Знання заходів безпеки допоможе уникнути загрози і врятувати життя. Адже основною причиною нещасних випадків є грубе порушення елементарних правил безпеки: спроби взяти в руки, пересунути, або розібрати предмет, биття по ньому, кидання у відкритий вогонь, або у воду.

У зв’язку з реаліями сьогодення, правила мінної безпеки повинен знати кожен, і не лише дорослі, а й діти. Уважно ознайомтеся з цими правилами, запам’ятайте й розкажіть про них друзям та рідним, насамперед – дітям!

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

* Торкатися знайденого предмета, пересувати його, або робити з ним будь-які інші дії, особливо намагатися розібрати, або знешкодити його.

* Проводити будь-які роботи біля знайденого предмета, особливо ті, які можуть викликати навіть незначне коливання ґрунту.

* Палити, користуватися запальничками, а також іншими джерелами відкритого вогню і предметами, які можуть його утворювати.

* Користуватися радіоелектронними пристроями (мобільними телефонами, пультами дистанційного керування, сигналізацією автомобілів тощо).

* Заливати предмет рідинами, засипати ґрунтом, намагатися чимось накрити, або здійснювати інші дії на нього: звукові, світлові, теплові, механічні та ін.

* Допускати скупчення людей безпосередньо поруч зі знайденим предметом.
ЩО РОБИТИ У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ?

* Зупиніться, нічого не чіпайте. Зберігайте спокій, уникайте паніки. Запам’ятайте місце виявлення предмета.

* Попередьте про виявлений предмет осіб, які поруч.

* Якщо ви, або люди навколо виконують якісь роботи – негайно припиніть їх.

* Відійдіть самі і відведіть людей поруч якнайдалі (не менше 100 м) від знайденого предмета. Водночас відходити необхідно тим самим маршрутом (бажано слід у слід), яким ви прийшли. Якщо відходить група людей, то рухатися необхідно колоною по одному й так само, слід у слід.

* Повідомте про виявлення підозрілого предмета в правоохоронні органи і спеціальні служби за телефонами 101 та 102 (повідомлення необхідно робити без поспіху, чітко, із зазначенням точної адреси (орієнтирів) місця знаходження вибухонебезпечного предмета).

* По можливості до прибуття правоохоронних органів, або спеціальних служб вживайте заходів щодо недопущення до небезпечної зони сторонніх людей.

2 квітня – Міжнародний день дитячої книги
Другого квітня відзначається Міжнародний день дитячої книги. Цю дату встановлено з ініціативи й за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Щороку з 1967-го — у день народження Ганса Крістіана Андерсена — у всьому світі проходять заходи, присвячені дитячій літературі й читанню.
Запрошую всіх у період весняних канікул до читання художньої літератури видатних письменників України та світу.

9 березня 2024 року Україна відзначатиме 210 річницю від дня народження видатного поета, художника, громадського діяча, титана духу й пророка Тараса Григоровича Шевченка.

Біографічна довідка

25 лютого (9 березня) 1814 року у с. Моринці Звенигородського повіту тодішньої Київської губернії народився поет, художник, громадський діяч Тарас Шевченко.

Згодом родина повернулася до села Кирилівка, звідки походив батько Тараса Григорій Іванович Шевченко. У Державному архіві Київської області зберігається унікальний документ, внесений у 2010 році до Державного реєстру національного культурного надбання України. Мова йде про Ревізьку казку с. Кирилівка Звенигородського повіту Київської губернії, датовану 9 березня 1816 року, де під № 32 розміщений посімейний список родини Шевченків – кріпаків поміщика В.В.Енгельгардта, в якому зазначений дворічний Тарас.

Його поезію за життя і після смерті нерідко забороняли, а велику виставку художніх творів він «діждав» лише у 1911 році, коли на прохання власника першої типографії в Києві В.С.Кульженка власні твори Т.Г.Шевченка і твори, присвячені йому, дозволили експонувати у Київському міському музеї.

За заповітом прах Т.Г.Шевченка був перевезений до України, на Чернечу гору під Каневом. Довгий час могилою Т.Г.Шевченка опікувався його родич – Варфоломій Григорович Шевченко, який у 1869 році звернувся до Канівської міської думи з пропозицією про передачу у спадкове користування 0,5 десятини землі навколо могили поета з метою встановлення огорожі та облаштування там фруктового саду, запропонувавши за це сплачувати щорічний оброк у розмірі 2 крб. на користь міста. Дума визнала запропоновану суму цілком достатньою і почала готувати необхідні документи для передачі землі. Незадовго до смерті Варфоломій Григорович викупив цю ділянку за 100 крб. сріблом і подарував місту Каневу разом із 3000 крб. сріблом, які вклав до державного банку, заповівши, щоби відсотки від цього депозиту міська влада використовувала на утримання могили.

А на пам’ятник Т.Г.Шевченку у Києві збирали «всім миром»: про це свідчить відношення Об’єднаного комітету зі спорудження у Києві пам’ятника Т.Г.Шевченку від 31 липня 1909 року, яке, як і попередні документи, зберігається у Державному архіві Київської області.

Цікаві факти

1. Тарас Шевченко був невисокого зросту – трохи більше 164 см.

2. Улюбленим напоєм Тараса був чай із ромом.

3. У 1975 році один із кратерів на Меркурії був названий на честь Тараса Григоровича Шевченка.

4. 1384 – стільки пам’ятників Тарасові Шевченку встановлено в світі. З них в Україні налічується 1256 монументів, і ще 128 – в 35 країнах світу — Бразилії, США, Китаї тощо. Перший пам’ятник Тарасові Шевченку встановили в 1881 році в місті Форт-Шевченко.

5. Найменше в світі видання Кобзаря має розмір близько половини квадратного міліметра, що менше за макове зернятко. Створив його український майстер Микола Сядристий. Гортати сторінки збірки можна лише кінчиком загостреного волоска через їхній неймовірно крихітний розмір.

6. За життя Кобзаря більше цінували як художника, ніж як поета. Він був улюбленим учнем Карла Брюллова, а в 1860 році був удостоєний звання Академіка гравіювання від Імператорської Академії мистецтв за гравюру за картиною Рембрандта Притча про робітників на винограднику

До 210- річчя від Дня народження Тараса Шевченка Міністерство культури та інформаційної політики при співпраці із Харківською академією дизайну і мистецтв розробило айдентику, яку рекомендовано використовувати при висвітленні заходів.

8 березня 2024 року в закладі для вихованців ДГ, учнів 2-11 класів та педагогів відбувся круглий стіл - бесіда до Міжнародного дня жінок: «Міжнародний день прав жінок і миру. Історія цього свята»

Усі присутні прослухали інформацію про історію винекнення цього свята. Поговорили на тему "як було раніше" та "що змінилося", адже багато людей боролися і досі борються за права жінок, щоб вони були рівноправними членами суспільства.

До дня народження Т.Г.Шевченка
У перші березневі дні ми знову згадуємо великого сина нашого народу - Тараса Шевченка.
З нагоди 210-річниці від дня народження великого Кобзаря бібліотечним працівником Московської гімназії Іловою Т.А. підготовлено презентацію "Виставка літератури. Читаємо вірші Тараса Григоровича Шевченка онлайн” та оформлено книжкову виставку.
«Дорогами великого Кобзаря», метою якої є привернути увагу дітей до поетичного слова генія, виховувати справжнiй патріотизм, який включає i любов до рiдноï мови. Рiдне слово його було ознакою нацiонального вiдродження, утвердження украïнськоï нацiï, ïï надiєю на кращi часи. Служiнню рiднiй Украïнi. Гортаючи сторінки творчості генія, діти усвідомлюють, що Тарас Шевченко це більше, ніж митець. Ця людина давно стала символом, знаком, легендою. Його творчість - не просто поетичні рядки, а філософія, і мудрість.
Тарас Шевченко вважається центральною постаттю в українському літературному процесі, відомий багатьом як Великий Кобзар, котрий оспівує у своїх творах народне життя.

На базі Московської гімназії 05 березня 2024 р. мобільна бригада Благодійного фонду «Схід SOS», на чолі з психологинею, соціальною працівницею та професійною юристкою провели:
- тренінг на тему «Техніки психологічної самодопомоги. Ознаки ГЗН»;
- майстер-клас з виготовлення свічок «Сяй»;
- консультації щодо: отримання довідки ВПО; призначення соціальних виплат і пенсій; отримання гуманітарної допомоги; підготовчих дій для отримання компенсації за зруйноване/пошкоджене внаслідок війни житло у застосунку «Дія»; відновлення документів.
Якщо вам або представникам громади потрібна допомога - телефонуйте на гарячу лінію, що працює з понеділка по суботу (8:00-18:00)
тел. 0800 332 614.

Сьогодні, 26 лютого 2024 року, ми відзначаємо десяту річницю спротиву Криму. Це не просто дата, це важлива подія в нашій історії, в історії незалежної України, історії Європи та усього світу – усіх, хто відстоює принципи верховенства прав людини та поважає основи світового порядку.
Боротьба за деокупацію півострова і відновлення історичної справедливості триває й досі як на міжнародному рівні, так і на фронтах російсько-української війни. Тому так символічно звучать слова пісні "Шлях додому" української співачки кримськотатарського походження, переможниці Євробачення у 2016 році Джамали:
I в час, коли ми залишилися самотнi
Як дiти загубились мiж зiрками.
Нас може врятувати лише ця стежка.
Я знайду.
Я знайду свiй шлях додому,
Хоч важко буде йти крiзь спогадiв шалену втому.
Там буде затишно i свiтло.
Птахи в долонях.
Шлях додому……

"Неоголошена війна"... саме під такою назвою 23 лютого 2024 року для дошкільної групи, учнів 2-11 класів та педагогів закладу пройшла загальношкільна виховна година присвячена другій річниці широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну.

24 лютого 2022 назавжди в нашій пам'яті. Найдовший день нашого життя. Найважчий день нашої новітньої історії.